Відновлення компанії очима власника – Ігоря Фостенко

Ми неодноразово писали і розповідали, як постраждала наша компанія за час російського вторгнення. 95% виробництва у Бородянці та 92% офісу в Ірпені  було знищено окупантами. Однак ми ніколи не відкривали іншу сторону цієї історії – душевний біль, трагедію та зневіру у відродження в серцях Ігора та Марини Фостенко.

Ми взяли інтерв‘ю у Ігоря, аби повноцінно розкрити шлях відродження компанії Enjoy The Wood. 

- Що тебе мотивувало не здатися і таки відновити компанію в умовах війни?

- Чесно, здавалося, що це кінець. 300 працівників втратили робочі місця і домівки. Команду розкидало не лише по Україні, а й по світу. Ми втратили більше 2 мільйонів доларів… Однак, як би боляче і важко не було, ми не мали права здатися і просто сидіти склавши руки. Це не в крові українців. До того ж, багато хто на нас рівнявся, довіряв і надихався нашою історією, ми не могли підвести віру цих людей. І не могли дозволити росії хоча б у чомусь нас перемогти. Порівняно з масштабами того, що відбувається, ми – крапля в морі, але саме з таких крапель і складаються цілі океани.

- Чому вирішили перенести виробництво до околиць Ужгорода? І з якими проблемами стикаєтесь зараз?

- Ми ніколи не планували покидати межі України. Це наша Батьківщина, і ми хочемо прожити тут все життя. Тим паче, послухайте, як звучить фраза: «власне виробництво в Україні», – дуже гордо, чи не так?

Тому ми з Мариною прийняли рішення відроджувати виробництво біля Ужгорода. Туди вже переїхала більша частина нашої команди, і вони неабияк чекали відновлення роботи.

Минув лише місяць після зруйнування виробництва в Бородянці, а ми вже відкрили нове. Було непросто, працювали вдень і вночі, але ми вистояли і повернули більше 100 робочих місць. На цьому етапі повторного становлення компанії з нуля теж почали виникати труднощі. 

Перша і, мабуть, найважливіша проблема – це облаштування побуту людей, які працюють на виробництві. Знайти усім житло, забезпечити їжею та предметами першої необхідності. Адже всі вони залишилися без домівки в рідних містах, які були зруйновані російськими загарбниками.

Ми винайняли декілька великих будинків з усім необхідним для проживання: кухнею, пральною машиною, душовими кімнатами, меблями і т.д. На території виробництва розмістили модульні будинки, які також облаштовані всіма зручностями для комфортного життя. 

Ба більше, найняли двох кухарів, які під час робочого дня готують смачні обіди. Робимо усе можливе.

По-друге, є проблеми з логістикою та постачальниками обладнання й сировини. Довгі строки доставки і підвішений стан, у якому ми всі зараз знаходимось, не дають стовідсоткової гарантії, що все прибуде вчасно. Незважаючи на це, ми продовжуємо тримати економічний фронт країни і забезпечувати більше робочих місць.

- Чи з‘явилися нові можливості?

- Так. Як-то кажуть, після падіння на саме дно, в тебе є шлях тільки вгору. Так і в нас.

Ми навели фокус на головне і вирішили не розтрачувати енергію на багато проєктів водночас. Ми знизили кількість витрат і правильно розподілили фінансові потреби компанії. У зв’язку з ситуацією популяризується українська культура в світі, тому це теж відкриває нам двері і можливості заявити про себе, надихнути людей нашими цінностями і звичайно додати трохи затишку у їх будинки за допомогою наших Мап. Так ми домовилися з оптовими замовниками про вироблення великої кількості Мап на продаж, що в свою чергу відкрило нам ще більше можливостей для розвитку. Зовсім скоро розповімо одну історію оптових замовлень, до речі. Ви маєте це почути.

- Ти знаєш, що багато бізнесів опинилися зараз у скрутному становищі. Можливо в тебе є декілька порад для їх власників, щоб надихнути не здаватися?

• Якщо у ваших планах заробляти великі кошти, бізнес не має бути локальним, інакше це несе за собою певні ризики. Географію продажу треба продумувати на перших етапах зародження ідеї.
  
• Завжди потрібно вчитися продавати і підвищувати свої навички в комунікації.
• Власник бізнесу несе відповідальність за своїх працівників. Тому у вас завжди має бути чітка ціль перед очима, навколо якої ви будете об’єднувати людей, міцний фундамент під ногами, щоб самому не впасти, і непохитна віра у те, що все вийде.
• Ніколи не опускати руки, довіряти Богу і рухатись вперед.